Можливо, хтось підкаже з власного досвіду, як краще організувати догляд за літньою людиною, якщо родина не може постійно бути поруч? У нас тато ще ходить сам, але після хвороби став слабшим, швидко втомлюється і часто забуває про ліки. Я працюю, брат живе в іншому місті, тому варіант із постійними поїздками вже не дуже працює. Думали про доглядальницю, але поки не знайшли людину, якій могли б довірити тата. Цікавить Київ або область — чи варто розглядати пансіонат, якщо людина спочатку категорично проти переїзду?

vera vip писав: Вчора, 14:59 Можливо, хтось підкаже з власного досвіду, як краще організувати догляд за літньою людиною, якщо родина не може постійно бути поруч? У нас тато ще ходить сам, але після хвороби став слабшим, швидко втомлюється і часто забуває про ліки. Я працюю, брат живе в іншому місті, тому варіант із постійними поїздками вже не дуже працює. Думали про доглядальницю, але поки не знайшли людину, якій могли б довірити тата. Цікавить Київ або область — чи варто розглядати пансіонат, якщо людина спочатку категорично проти переїзду?

У мене мама була категорично проти будь-якого пансіонату, поки одного разу не залишила ввімкненою воду і затопила кухню. Після цього ми вже серйозно взялися за пошуки, бо зрозуміли, що залишати її саму небезпечно. Врешті обрали «Джерело». Я спеціально їздила туди перед заселенням, усе оглянула і поговорила з персоналом. Сам приватний будинок престарілих Київ мені сподобався саме умовами: тихе місце, багато зелені, поруч озеро, будинок зі зрубу, а всередині чисто й затишно. Мама спочатку бурчала, що не хоче нікуди їхати, але через деякий час звикла. Їй допомагають у побуті, стежать за харчуванням і ліками, а коли потрібна допомога — не доводиться чекати. Зараз вона вже сама каже, що їй подобається виходити на подвір'я та спілкуватися з іншими. Я теж стала набагато спокійнішою, бо знаю, що вона не залишається вдома сама на цілий день.