Перший раз я спробував втекти від реальності ще в підлітковому віці. Тоді це здавалося безневинною забавою, способом розслабитися і бути своїм серед компанії. Але роки йшли, а потреба ставала все наполегливішою. Спочатку я керував ситуацією, або так мені здавалося. Потім ситуація почала керувати мною. Я втратив роботу, друзів, довіру близьких. І головне — я втратив відчуття свободи. Кожен день перетворився на цикл пошуку, використання і відходження. Я не жив — я існував. Вранці обіцяв собі кинути, ввечері знаходив виправдання. Це був замкнений коло, з якого неможливо було вийти власними силами. Навіть коли я на кілька днів утримувався, світ навколо здавався сірим і безрадісним. Без речовини або поведінки, що відволікала, я не знав, як функціонувати. Все змінилося, коли я потрапив на програму реабілітації. Там мені допомогли зрозуміти, що залежність — це хвороба, а не моральний недолік. Ми працювали з травмами, з пошуком нових способів справлятися зі стресом, з формуванням здорових звичок. Поступово я відчув, як повертається смак до життя. Свобода виявилася не в тому, щоб мати доступ до речовини, а в тому, щоб не потребувати її зовсім. Сьогодні я чистий уже більше року. Життя не стало ідеальним, але воно стало моїм. Якщо ти в цьому колі зараз — знай, двері відкриваються зсередини, але ключ дають ті, хто знає, який він. https://www.restart.com.ua/services/rehabilitation/