«В Україні ми вже дев’ять днів, – каже розмальований швед, п’ючи пиво з літрової пластикової пляшки. В нас лише позитивні емоції. У вас дуже привітні люди. Перш ніж їхати в Україну, ми, звісно, читали у ЗМІ про ваші проблеми з Тимошенко, з демократією і бандитизмом. Але тепер наші враження від України змінилися на краще».

«Звідки їх стільки взялося!» – не стримуючи емоцій, запитує сама у себе літня жінка, котра, стоячи на пішохідному переході, не бачить кінця-краю шведській колоні. «Панаєхалі», – жартує у відповідь хлопець, що знімає все це на телефон.

Двоє розмальованих шведів несуть плакат із написом англійською: «Дякуємо, Київ». Вони зупиняються, коли бачать, що їх знімають і позують. Дуже хочуть, щоб їхній плакат побачили всі кияни. «Враження від України лише позитивні! Після того, як я дізнався про те, що ви боретесь за свою мову, я вас у цьому сильно підтримую», – каже високий блондин, що назвався Мац, і дружньо усміхається та подає руку.

http://tyzhden.ua/Society/53349

20 червня, 2012

Експерт вважає мовний закон «регіоналів» актом правового шахрайства
Професор Володимир Василенко вважає законопроект Ківалова-Колесніченка не відповідає чинному законодавству України, а його автори невірно трактують хартію про мови.

Проект Закону України "Про засади державної мовної політики" є актом правового шахрайства. Про це повідомив сьогодні під час слухань, організованих комітетом Верховної Ради з питань культури і духовності, доктор юридичних наук, професор Володимир Василенко.

"Весь цей документ - це акт правового шахрайства", - зазначив він.

Зокрема, за його словами, норма даного законопроекту про те, що органи місцевого самоврядування самі на власний розсуд зможуть вибирати мову для свого регіону, напряму суперечить нормам Конституції України та висновкам Конституційного суду про те, що "державність української мови є елементом державного ладу в Україні". Він також охарактеризував як не так, що не відповідає чинному законодавству, норму даного законопроекту про право на "мовне самовизначення", згідно з якою чиновники отримають право на власний розсуд обирати мову спілкування з громадянами.

За його словами, автори цього законопроекту також дають невірне тлумачення Європейській хартії регіональних та міноритарних мов, спрямованій передусім на захист зникаючих мов.

Як повідомлялось, опозиційний народний депутат Ірина Геращенко розповіла, що один із авторів мовного законопроекту, народний депутат від ПР Вадим Колесніченко, назвав обговорення у комітеті з питань культури ВР цього документу фарсом і залишив зсідання, відмовившись слухати висновки експертів.

«Шановних професорів поведінка Колесніченка, який всіх обхамив і пішов, вчергове вразила», - розповіла Геращенко.

Нагадаємо, 5 червня Рада в першому читанні прийняла законопроект №9073 про засади державної мовної політики, за який проголосували 234 депутатів за 226 мінімально необхідних.

Проектом встановлюється офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.


http://tyzhden.ua/News/53387

Мова в сьогоднішньому світі — надзвичайно складна і рухома реальність, якій належить вирішальна роль у встановленні моральних параметрів буття, в екзистенційній орієнтації людини. Нині динаміка технологічного розвитку значно випередила гуманітарну сферу, в якій не діє принцип накопичення і поступального розвитку. Тому в демократичному світі кращі уми працюють над реформою освіти, над реорганізацією гуманітарних дисциплін у технократичному просторі, над модернізованими системами понять, які дозволять знайти нові культурні й суспільні баланси в добу глобалізації. Йдеться про нові покоління, обличчя й ментальність яких змінюється з кожним наступним технологічним відкриттям, зміни пришвидшуються, світ міняється безповоротно...

А посеред Києва танцюють старенькі бабці з блаженними посмішками і татуйовані амбали розмахують плакатами «Я говорю по-русски». Як це сумно і принизливо — для незалежної України, але ж таки і для Росії, яка дбає не про те, щоб наукової продукції у світі російською мовою стало хоча б 0,2%, а про те, щоб найменш освічена частина пострадянського суспільства утвердила своє право назвати свою феню і свій мат «великим и могучим русским языком». Радянська деградація породила деградацію пострадянську. Історія — вкотре — пішла по колу.

А розумніші онуки цих бабць уже звіялись за кордон. І скрізь по Європі везуть із собою отриманий на цих теренах рівень освіти. Нещодавно я була свідком, як мої колеги-русисти мало не знепритомніли від російськомовної студентки з України. Вона твердо заявила, що української не знає і знати не хоче. Але прагне написати диплом із перекладу в компаративному руслі. Об’єкт перекладу вибрала дуже вдало: рецепт українського борщу в книжці «Русская кухня». І не зрозуміла, чому їй порадили піти вчитися в кулінарне училище...

1906 року Дмітрій Мєрєжковський у статті «Грядущий Хам» писав: «...бойтесь — рабства и худшего из всех рабств — мещанства и худшего из всех мещанств — хамства, ибо воцарившийся раб и стал хам, а воцарившийся хам и есть черт — уже не старый, фантастический, а новый, реальный черт, действительно страшный, страшнее, чем его малюют, — грядущий Князь мира сего, Грядущий Хам. (...)

У этого Хама в России — три лица. Первое, настоящее — над нами, лицо самодержавия, мертвый позитивизм казенщины, китайская стена табели о рангах, отделяющая русский народ от русской интеллигенции и русской церкви. Второе лицо прошлое — рядом с нами, лицо православия, воздающего кесарю Божие, той церкви, о которой Достоевский сказал, что она «в параличе». (...) Мертвый позитивизм православной казенщины, служащий позитивизму казенщины самодержавной. Третье лицо будущее — под нами, лицо хамства, идущего снизу — хулиганства, босячества, черной сотни — самое страшное из всех трех лиц. Эти три начала духовного мещанства соединились против трех начал духовного благородства: против земли, народа — живой плоти, против церкви — живой души, против интеллигенции — живого духа России»10.

Цього Хама побачив Булгаков і зрозумів, що з Шарікова може вирости Антихрист. Сьогодні цей Шаріков-Антихрист повернувся в краї, де було знищено інтелектуальну еліту, духовних провідників, митців, стратегічно і патріотично мислячих політиків. Системна аморальність і всеохопна байдужість стала кліматом і України, і Росії, відбираючи майбутнє цих країн.

Тому весь цей шабаш навколо мови має значно складнішу генеалогію і може мати значно драматичніші соціокультурні наслідки, ніж здається навіть у найгіршому сценарії. Знову, як і в СРСР, запанували люмпенські поняття про культуру, знову невігластво стає запобіжником проти критичного мислення, знову брутальність підмінює собою всю систему стосунків всередині суспільства як простору подоланої етики.

http://www.day.kiev.ua/229647/

Освіту треба отримувати за кордоном, ось в Польщі освіта якісна - https://news-xl.net/society/osvita-za-kordonom-perevagi-cini-ta-inshi-njuansi/