Республіка благородних та глитаїв – 1
-
- Балабол!
- Сообщения: 819
- Зарегистрирован: 06 фев 2012, 07:56
- Контактная информация:
Республіка благородних та глитаїв – 1
Сергій Дацюк
Консультант корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика", експерт у сфері комунікації, управління та стратегування.
Республіка благородних та глитаїв – 1
"Мы отказались от благородства в обмен на деньги"
Д.Джангіров, з виступу перед політтехнологами на Всеукраїнському політичному форумі "Вибори-2012" 23 березня 2012 року, Київ
Моє завдання в цьому тексті доволі просте – повернути первісне значення забутим поняттям. Уникаючи моралізаторства, хочу запропонувати власні роздуми, породжені складною ситуацією, в якій ми опинилися.
ЧАСТИНА 1. БЛАГОРОДНІ ТА ГЛИТАЇ
Благородство як основа республіки
Держава будується на силі та примусі, а республіка тримається на благородстві. Благородство є дієва віра в існування загального блага як окремого від приватних благ та не менш ефективного, ніж вони. Благородство означає також персональне творення загального блага безвідносно до того чи творить його ще хтось і чи є за це якась винагорода. Благородство не має жодних матеріальних засновків, і всі спроби виправдати його розумним егоїзмом є невдалими, оскільки благородство твориться не для власного зиску чи задоволення, а з яких-небудь ідеальних причин.
Благородство, що стало нормою громади, є громадянська доблесть. За режиму республіки громадянська доблесть є головною ознакою політики та головною якістю публічного політика. Публічний політик в такому суспільстві після втрати честі через який-небудь неблагородний вчинок, тим більше, якщо він став відомий громадськості, іде у відставку. Суспільства, які допускають до влади людей без громадянської доблесті, тобто людей неблагородних, позбуваються режиму республіки і дуже швидко деградують.
Благородний це не просто той, хто породжує благо, а той, хто породжує благо за будь-яких умов, навіть тоді, коли суспільство, стає аморальним, опиняється на межі виживання і коли благородство пов'язане з небезпекою для життя самого благородного.
Благородний не обов'язково злидень чи бідний. Благородний може бути доволі забезпеченою людиною.
Просто благородний це той, чи мотивації не пов'язані з особистою вигодою, з жадобою до грошей, влади чи слави.
В первісному розумінні благородство означає походження від благого (шляхетного) роду. В похідному від цього розумінні, яке народжується вже пізніше, благородство є орієнтацією діяльності на творення блага.
Якщо початково благородним був той, хто походить від шляхетного роду, то потім благородним міг бути будь-хто, хто вчиняв благородно.............
http://blogs.pravda.com.ua/authors/dats ... fcdf1aa9c/
Консультант корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика", експерт у сфері комунікації, управління та стратегування.
Республіка благородних та глитаїв – 1
"Мы отказались от благородства в обмен на деньги"
Д.Джангіров, з виступу перед політтехнологами на Всеукраїнському політичному форумі "Вибори-2012" 23 березня 2012 року, Київ
Моє завдання в цьому тексті доволі просте – повернути первісне значення забутим поняттям. Уникаючи моралізаторства, хочу запропонувати власні роздуми, породжені складною ситуацією, в якій ми опинилися.
ЧАСТИНА 1. БЛАГОРОДНІ ТА ГЛИТАЇ
Благородство як основа республіки
Держава будується на силі та примусі, а республіка тримається на благородстві. Благородство є дієва віра в існування загального блага як окремого від приватних благ та не менш ефективного, ніж вони. Благородство означає також персональне творення загального блага безвідносно до того чи творить його ще хтось і чи є за це якась винагорода. Благородство не має жодних матеріальних засновків, і всі спроби виправдати його розумним егоїзмом є невдалими, оскільки благородство твориться не для власного зиску чи задоволення, а з яких-небудь ідеальних причин.
Благородство, що стало нормою громади, є громадянська доблесть. За режиму республіки громадянська доблесть є головною ознакою політики та головною якістю публічного політика. Публічний політик в такому суспільстві після втрати честі через який-небудь неблагородний вчинок, тим більше, якщо він став відомий громадськості, іде у відставку. Суспільства, які допускають до влади людей без громадянської доблесті, тобто людей неблагородних, позбуваються режиму республіки і дуже швидко деградують.
Благородний це не просто той, хто породжує благо, а той, хто породжує благо за будь-яких умов, навіть тоді, коли суспільство, стає аморальним, опиняється на межі виживання і коли благородство пов'язане з небезпекою для життя самого благородного.
Благородний не обов'язково злидень чи бідний. Благородний може бути доволі забезпеченою людиною.
Просто благородний це той, чи мотивації не пов'язані з особистою вигодою, з жадобою до грошей, влади чи слави.
В первісному розумінні благородство означає походження від благого (шляхетного) роду. В похідному від цього розумінні, яке народжується вже пізніше, благородство є орієнтацією діяльності на творення блага.
Якщо початково благородним був той, хто походить від шляхетного роду, то потім благородним міг бути будь-хто, хто вчиняв благородно.............
http://blogs.pravda.com.ua/authors/dats ... fcdf1aa9c/
-
- Балабол!
- Сообщения: 819
- Зарегистрирован: 06 фев 2012, 07:56
- Контактная информация:
Re: Республіка благородних та глитаїв – 1
Благородство, яке стає цінністю суспільства, повсякчас набуває організованого характеру у вигляді так званого "кола благородних" або "благородного кола". Коло благородних тягло існує в певні періоди історії в тій чи іншій країні. Тобто на певних історичних етапах існування країни, які зазвичай потім вважаються періодами розвитку та процвітання, коло благородних відроджується з покоління в покоління та має переважаючий вплив в суспільстві. Навіть коли благородне коло руйнується, але запит на благородство зберігається, а такі випадки в історії бували багато разів, тоді виникає інше коло благородних, яке заміщає зруйноване. В такому разі суспільство просто змінює коло суспільної довіри на інших благородних.
Благородне коло є основою існування режиму республіки. Перефразовуючи Микиту Хоніата, який говорив, що "місто це не стіни та башти, а зібрання благородних мужів", можна сказати, що республіка це не уряд чи парламент, а впливове у суспільстві зібрання благородних людей. Тобто благородство в республіці через громадянську доблесть існує двояко – як кращі персональні взірці у всіх прошарках суспільства, і як виокремлене "благородне коло" – спільнота благородних людей, що дотримуються певного кодексу честі і перебувають у щільній комунікації та соціальній взаємодії. За режиму республіки благородство є шанованою більшістю соціальною нормою, носіями якої є стійка меншість.
Найбільш символічним і наочним описом кола благородних є легенда британського епосу V-VI ст. про лицарів Круглого стола Камелота на чолі з королем Артуром, основу якого складали благородні за походженням і діяльністю. Легенда про лицарів Круглого стола розповсюджується на континенті (в Бретані, Франція) з XI ст., переосмислюється в лицарській традиції (Прованс, Франція) і складає основу правил благородства лицарів – куртуазії, згідно з якими лицар має бути вільним, ввічливим, мужнім, вірним, розсудливим, чесним (з почуттям честі), щедрим, безкорисним, віддано служити Святій Церкві, поважати свого сюзерена і захищати злиденних та знедолених.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/dats ... fcdf1aa9c/
Благородне коло є основою існування режиму республіки. Перефразовуючи Микиту Хоніата, який говорив, що "місто це не стіни та башти, а зібрання благородних мужів", можна сказати, що республіка це не уряд чи парламент, а впливове у суспільстві зібрання благородних людей. Тобто благородство в республіці через громадянську доблесть існує двояко – як кращі персональні взірці у всіх прошарках суспільства, і як виокремлене "благородне коло" – спільнота благородних людей, що дотримуються певного кодексу честі і перебувають у щільній комунікації та соціальній взаємодії. За режиму республіки благородство є шанованою більшістю соціальною нормою, носіями якої є стійка меншість.
Найбільш символічним і наочним описом кола благородних є легенда британського епосу V-VI ст. про лицарів Круглого стола Камелота на чолі з королем Артуром, основу якого складали благородні за походженням і діяльністю. Легенда про лицарів Круглого стола розповсюджується на континенті (в Бретані, Франція) з XI ст., переосмислюється в лицарській традиції (Прованс, Франція) і складає основу правил благородства лицарів – куртуазії, згідно з якими лицар має бути вільним, ввічливим, мужнім, вірним, розсудливим, чесним (з почуттям честі), щедрим, безкорисним, віддано служити Святій Церкві, поважати свого сюзерена і захищати злиденних та знедолених.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/dats ... fcdf1aa9c/
Вернуться в «Политический фронт»
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость