Уламок Еллади
Селу Стила на Донеччині потрібні імпульси для того, щоб греки, які тут мешкають, відчували свою потрібність і важливість не лише в місцевому масштабі, а й у всеукраїнському
Катерина ЯКОВЛЕНКО, Донецьк — Стила. Фото з сайта *[країна 404], архівні фото Тетяна КУСТИ

СТИЛЬСЬКЕ ВІДСЛОНЕННЯ



«Ви що?! Тут мешкають лише греки! Вони пишаються цим і коли що можуть образитися», — в селі Стила Старобешівського району Донецької області мешкає більше 85% греків, нащадків кримських греків, які переселилися сюди в кінці ХVIII століття. Деякі з мешканців ще пам’ятають грецьку мову, їх діти вивчають грецьку в школі, але говорять тут російською.

Відносно того, чому кримські греки вимушені були шукати притулок на Приазов’ї, історики висувають декілька версій. Деякі обстоюють думку добровільного переселення, інші ж наполягають на політичних причинах депортації греків. Але про те, що це було пов’язане з політикою Катерини ІІ і її намірами завоювати Крим, не сперечається практично ніхто. Крим повинен був стати прибутковою і спокійною провінцією Росії. Фельдмаршал Рум’янцев запропонував Цариці ослабити Крим економічно — вивести звідти всіх, хто міг на той час сплачувати податки державі. До цієї категорії потрапили торговці — греки, грузини й вірмени. Рішення про переселення було вигідне ще й в іншому аспекті. На той час землі Приазов’я були малозаселеними і майже не освоєними. Таким чином, постало дві проблеми: ослаблення Криму і заселення диких земель. Біля берега річки Мокра Волноваха греки зупинилися 1779 року. Річки тут вже немає, а грецьке поселення існує й досі.

Сьогодні у Стилі мешкають трохи більше 2 тисяч жителів. Тут із задоволенням шанують традиції своїх предків: проводять «майстер-класи», відкриті показові вечори традицій та обрядів. Готують грецькі національні страви. «Бачили б ви наші національні свята — Панаїр і Куреш! — захоплено говорить директор Стильського БК, Тетяна Кусти. — Все село збирається в одному дворі й святкує. Взагалі, це два різні свята. Одне — шостого травня, друге — дев’ятого. Але цього року через економічні міркування ми вирішили їх об’єднати. За традицією щороку хтось запрошує до себе додому, тепер ми готуємо всі разом. Сьогодні один господар оселі не може прогодувати все село — дуже дорого. Наступне свято у нас не скоро. Концерт готуватимемо лише на День Незалежності. День шахтаря ми не святкуємо — у нас просто немає шахтарів».

У Стилі займаються сільським господарством. У селі є

Два сільськогосподарських підприємства — ПФ ТОВ «Джерело», агроцех № 50 ВАТ «ММК. ім. Ілліча», працює 18 фермерських господарств. Є копальні. Працює Стильський кар’єр Докучаєвського флюсо-доломитного комбінату. Дехто їздить працювати до найближчого міста — Гірник і до Донецька. «Ой, ну що говорити про економіку. Зарплати тут, в принципі, як і скрізь, тисяча з хвостиком, але хіба цього вистачає? Ось сільський голова отримує 2 500 грн, а виконує він дуже багато роботи. На нім висить все село! Всі паперові та справи організаційного характеру. Все від нього залежить. А за таку зарплатню ніхто в Донецьку не піде працювати», — нарікає секретар сільського виконкому Ірина.

Вулиці Стили зовсім непримітні. Є нові будинки, але, в основному, це старі споруди, багато будинків, які вже розвалюються. Досить дивно виглядають нові супутникові антени на старих спорудах.

МУЗЕЙ СТИЛИ



Достатньо нова будівля — Стильський БК. Вона була побудована у 1968 році, нещодавно тут закінчили ремонт, поставили залізні двері. Виглядає дуже охайно, всередині — зала на 200 місць і музей. У музеї всього дві кімнати. Обидві — етнографічні. В одній лежить зламана скрипка. «Тут до війни було 25 скрипалів!», — гордо заявляє Т. Кусти. Зараз у селі музик набагато менше — всього троє. Разом ще з трьома музиками із сусіднього села, вони організували свій музичний колектив. Грають грецьку музику.

Є в Стилі й нова церква московського патріархату. Неподалік від нової споруди можна побачити стіни старої п’ятикупольної церкви. Про неї місцеві знають небагато. Була вона побудована 1812 року в центрі села, отримала назву Киріаковської на честь святого Киріка (ранньохристиянського святого мученика). Мала 120 десятин землі. Парафія Киріаковської церкви складалася з


http://www.day.kiev.ua/230874