Новий сюрприз від сланців: ринок нафти зазнає суттєвих змін
Добавлено: 24 май 2012, 06:03
Новий сюрприз від сланців: ринок нафти зазнає суттєвих змін
Не встигли вщухнути пристрасті з приводу вторгнення на ринок газу зі сланців, як всю увагу на собі зосередили вже інші сланці – нафтові. Зокрема, в Естонії ще за радянських часів видобували пальне. Утім, видобуток вівся й ведеться у відкритий спосіб і застосовувані технології не забезпечували доволі великого виходу нафти та нафтопродуктів
На тлі розмов про вичерпання відомих нафтових родовищ, постійного зростання її споживання поставали апокаліптичні картини енергетичного колапсу. Водночас відбувалося часом перманентне, часом стрибкоподібне підвищення цін на нафту. До цього додавалися ще й побоювання політичного характеру, наприклад, пов’язані з погрозами припинення чи значного зниження поставок з Ірану, зі зменшенням на певний час потоку нафти з Лівії, Нігерії, труднощами з її видобутком внаслідок відтоку кваліфікованих нафтовиків з Венесуели.
Літрів чорнил та кілограмів принтерного порошку, витрачених російськими експертами на докази безперспективності видобутку газу зі сланців, навіть не злічити. Мовляв, ті янки не знають, куди подіти гроші й вкладають їх у цілком безнадійну справу, таку собі газову бульбашку, котра ось-ось лусне – й американські компанії збанкрутують. А сталося цілком протилежне. У США обсяги видобутку газу перевищили російські, а його вартість становить $80 за тисячу кубометрів, а 2011 року сягнула навіть $110.
Є і позитивні соціальні та фінансові зрушення. Наприкінці 2011-го IHS Global Insightо публікував дослідження, відповідно до якого розвиток видобутку сланцевого газу надасть можливість США створити 870 тис. робочих місць протягом чотирьох років. Рівень безробіття у Північній Дакоті, де найбільші родовища, за даними газети The New York Times, найнижчий у США – 3,8%.
Від здивування очі розплющив навіть Газпром. Для початку російському газовому монополістові довелося вдесятеро скоротити розробки Штокманівського родовища, блакитне паливо з якого мало надходити до Америки й Канади. Понад те, стало відомо, що Газпром придбав землі у Техасі, щоб освоїти американську технологію видобутку сланцевого палива. Наслідки для Росії очевидні. У Європі ціна газу з Катару та ОАЕ нижча за той, що постачається по трубах, на 35%.
Й ось черговий революційний прорив. Технологія видобутку блакитного палива зі сланців почала застосовуватися, з очевидним змінами, для добування нафти з горючих сланців. Принцип приблизно той самий. До горизонтальної труби під тиском закачують воду. Відбувається гідророзрив шару, після чого нафта витікає в трубу по тріщинах. Однак сама труба значно глибше встановлена.
Видобуток сланцевої нафти за допомогою горизонтального свердлування та гідророзривів вже розпочався на родовищі (формації) Bakkenу Північній Дакоті, де запаси нафти первісно оцінювали у 150 млн барелів. Нині ж мова йде вже про 20 млрд барелів легкої нафти з низьким вмістом сірки. У 2010 році видобуток на ньому зріс на 50% й досяг 450 тис. барелів на добу.
http://tyzhden.ua/Economics/50923
Не встигли вщухнути пристрасті з приводу вторгнення на ринок газу зі сланців, як всю увагу на собі зосередили вже інші сланці – нафтові. Зокрема, в Естонії ще за радянських часів видобували пальне. Утім, видобуток вівся й ведеться у відкритий спосіб і застосовувані технології не забезпечували доволі великого виходу нафти та нафтопродуктів
На тлі розмов про вичерпання відомих нафтових родовищ, постійного зростання її споживання поставали апокаліптичні картини енергетичного колапсу. Водночас відбувалося часом перманентне, часом стрибкоподібне підвищення цін на нафту. До цього додавалися ще й побоювання політичного характеру, наприклад, пов’язані з погрозами припинення чи значного зниження поставок з Ірану, зі зменшенням на певний час потоку нафти з Лівії, Нігерії, труднощами з її видобутком внаслідок відтоку кваліфікованих нафтовиків з Венесуели.
Літрів чорнил та кілограмів принтерного порошку, витрачених російськими експертами на докази безперспективності видобутку газу зі сланців, навіть не злічити. Мовляв, ті янки не знають, куди подіти гроші й вкладають їх у цілком безнадійну справу, таку собі газову бульбашку, котра ось-ось лусне – й американські компанії збанкрутують. А сталося цілком протилежне. У США обсяги видобутку газу перевищили російські, а його вартість становить $80 за тисячу кубометрів, а 2011 року сягнула навіть $110.
Є і позитивні соціальні та фінансові зрушення. Наприкінці 2011-го IHS Global Insightо публікував дослідження, відповідно до якого розвиток видобутку сланцевого газу надасть можливість США створити 870 тис. робочих місць протягом чотирьох років. Рівень безробіття у Північній Дакоті, де найбільші родовища, за даними газети The New York Times, найнижчий у США – 3,8%.
Від здивування очі розплющив навіть Газпром. Для початку російському газовому монополістові довелося вдесятеро скоротити розробки Штокманівського родовища, блакитне паливо з якого мало надходити до Америки й Канади. Понад те, стало відомо, що Газпром придбав землі у Техасі, щоб освоїти американську технологію видобутку сланцевого палива. Наслідки для Росії очевидні. У Європі ціна газу з Катару та ОАЕ нижча за той, що постачається по трубах, на 35%.
Й ось черговий революційний прорив. Технологія видобутку блакитного палива зі сланців почала застосовуватися, з очевидним змінами, для добування нафти з горючих сланців. Принцип приблизно той самий. До горизонтальної труби під тиском закачують воду. Відбувається гідророзрив шару, після чого нафта витікає в трубу по тріщинах. Однак сама труба значно глибше встановлена.
Видобуток сланцевої нафти за допомогою горизонтального свердлування та гідророзривів вже розпочався на родовищі (формації) Bakkenу Північній Дакоті, де запаси нафти первісно оцінювали у 150 млн барелів. Нині ж мова йде вже про 20 млрд барелів легкої нафти з низьким вмістом сірки. У 2010 році видобуток на ньому зріс на 50% й досяг 450 тис. барелів на добу.
http://tyzhden.ua/Economics/50923