Медична реформа:
Добавлено: 03 май 2012, 17:49
03.05.2012
Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини, спеціально для УП.Життя
"Раніше держава не давала жити, а тепер – не дає померти без болю та страждань. Знеболювальних вистачає вісім годин на добу", – скаржаться невиліковно хворі. "Хіба так далеко? Пішки два кілометри до електрички, потім на електричці, а там вже поряд", – реакція чиновника на відповідь про скорочення лікувального закладу в Донецькій області.
"Звітують, що машини екстреної допомоги добираються за 10 хвилин. Так... щоб констатувати смерть. Врятувати людину не можуть через неукомплектованість виїзної бригади", – каже вільна профспілка медичних працівників.
То на кого розрахована реформа в галузі охорони здоров’я, і чому в пілотних областях її часто називають "фабрикою смерті".
Ціна медичних експериментів
Правозахисники б’ють на сполох: українці помирають на 10 років раніше, ніж європейці. Зокрема, у 2,5 рази вища дитяча смертність, утричі перевищений рівень передчасної смертності, а від туберкульозу українці помирають у 20 разів частіше, ніж громадяни Європейського Союзу.
Занепокоєння викликають перші результати медичної реформи, яку вже впродовж року "тестують" у пілотних регіонах – у Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях та місті Києві. Під гаслом "оптимізація" ліквідовуються медичні заклади, інші – на нашвидкуруч реорганізуються в амбулаторії сімейної медицини, де в кращому випадку зроблено косметичний ремонт. Нова "мережа" медзакладів прив’язується до кількості населення, але в ній не врахована існуюча інфраструктура, а точніше її "відсутність", зокрема поганий стан доріг та громадського транспорту.
Тож надати екстрену медичну допомогу за 10-20 хвилин (що декларує реформа) неможливо, особливо у сільській місцевості. Від реформи найбільше потерпають люди похилого віку, інваліди, вагітні жінки, які змушені самотужки добиратися до найближчого медпункту щонайменше за 20-30 км.
Фото "Коментарі"
Повністю руйнується педіатрична служба, оскільки лікуванням дитини займатиметься не педіатр, а сімейний лікар. Водночас спеціалісти сімейної медицини – це "вчорашні" кардіологи, неврологи, терапевти зі стажем, які пройшли прискорену (за 6 місяців) перекваліфікацію з анулюванням досягнутої категорії. Це у свою чергу призвело до втрати їхнього попереднього стажу й зменшення заробітної плати. При тому, що в європейських країнах сімейний лікар після отримання диплому стажується ще не менше 8 років.
Та найбільше хвилює саме фінансування масштабної реформи, зазначає Андрій Роханський, голова громадської організації "Інститут правових досліджень та стратегій". У 2011 році витрати на охорону здоров'я складало всього 3,4% від ВВП (ще менше ніж у 2010 – 3,64%), і це відбувається на фоні зростання цін на усі види товарів медичного призначення.
"Досвід Польщі та Румунії показує, що у цих країнах реформу розпочинали з пошуком додаткових джерел фінансування. Що стосується України, то бюджетних коштів вистачає лише підтримати життєдіяльність медичної галузі, і аж ніяк не втілювати реформу. Грошей вистачає тільки на зарплату та комунальні витрати. Можна сказати, що медицина у нас є, а насправді її немає", – підкреслює Андрій Роханський.
Навіщо Дніпропетровськ приїхав до Києва?
http://life.pravda.com.ua/health/2012/05/3/101606/
Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини, спеціально для УП.Життя
"Раніше держава не давала жити, а тепер – не дає померти без болю та страждань. Знеболювальних вистачає вісім годин на добу", – скаржаться невиліковно хворі. "Хіба так далеко? Пішки два кілометри до електрички, потім на електричці, а там вже поряд", – реакція чиновника на відповідь про скорочення лікувального закладу в Донецькій області.
"Звітують, що машини екстреної допомоги добираються за 10 хвилин. Так... щоб констатувати смерть. Врятувати людину не можуть через неукомплектованість виїзної бригади", – каже вільна профспілка медичних працівників.
То на кого розрахована реформа в галузі охорони здоров’я, і чому в пілотних областях її часто називають "фабрикою смерті".
Ціна медичних експериментів
Правозахисники б’ють на сполох: українці помирають на 10 років раніше, ніж європейці. Зокрема, у 2,5 рази вища дитяча смертність, утричі перевищений рівень передчасної смертності, а від туберкульозу українці помирають у 20 разів частіше, ніж громадяни Європейського Союзу.
Занепокоєння викликають перші результати медичної реформи, яку вже впродовж року "тестують" у пілотних регіонах – у Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях та місті Києві. Під гаслом "оптимізація" ліквідовуються медичні заклади, інші – на нашвидкуруч реорганізуються в амбулаторії сімейної медицини, де в кращому випадку зроблено косметичний ремонт. Нова "мережа" медзакладів прив’язується до кількості населення, але в ній не врахована існуюча інфраструктура, а точніше її "відсутність", зокрема поганий стан доріг та громадського транспорту.
Тож надати екстрену медичну допомогу за 10-20 хвилин (що декларує реформа) неможливо, особливо у сільській місцевості. Від реформи найбільше потерпають люди похилого віку, інваліди, вагітні жінки, які змушені самотужки добиратися до найближчого медпункту щонайменше за 20-30 км.
Фото "Коментарі"
Повністю руйнується педіатрична служба, оскільки лікуванням дитини займатиметься не педіатр, а сімейний лікар. Водночас спеціалісти сімейної медицини – це "вчорашні" кардіологи, неврологи, терапевти зі стажем, які пройшли прискорену (за 6 місяців) перекваліфікацію з анулюванням досягнутої категорії. Це у свою чергу призвело до втрати їхнього попереднього стажу й зменшення заробітної плати. При тому, що в європейських країнах сімейний лікар після отримання диплому стажується ще не менше 8 років.
Та найбільше хвилює саме фінансування масштабної реформи, зазначає Андрій Роханський, голова громадської організації "Інститут правових досліджень та стратегій". У 2011 році витрати на охорону здоров'я складало всього 3,4% від ВВП (ще менше ніж у 2010 – 3,64%), і це відбувається на фоні зростання цін на усі види товарів медичного призначення.
"Досвід Польщі та Румунії показує, що у цих країнах реформу розпочинали з пошуком додаткових джерел фінансування. Що стосується України, то бюджетних коштів вистачає лише підтримати життєдіяльність медичної галузі, і аж ніяк не втілювати реформу. Грошей вистачає тільки на зарплату та комунальні витрати. Можна сказати, що медицина у нас є, а насправді її немає", – підкреслює Андрій Роханський.
Навіщо Дніпропетровськ приїхав до Києва?
http://life.pravda.com.ua/health/2012/05/3/101606/
Мне кажется, что проблемы действительно будут и очень большие, но не настолько критические, как описал Мирон.