Думки про рідний донецький край


Капитан Блад
Балабол!
Сообщения: 819
Зарегистрирован: 06 фев 2012, 07:56
Контактная информация:

Думки про рідний донецький край

Сообщение Капитан Блад » 06 фев 2012, 08:08

Донбаські підлітки входять у пору ранньої юності вихолощеними, денаціоналізованими. Куди ж їм податись? Що робити? І йдуть вони в парки з гітарами, магнітофонами чи й просто так, зграйками. Лихословлять, ображають перехожих, влаштовують бійки чи щось гірше.

4 лютого 1977 року за звинуваченнями у "наклепі на радянську дійсність" було заарештовано дисидента з Донбасу Олексу Тихого. Це був його третій арешт - і додому Тихий уже не повернувся.

У липні того ж року його засудили за "антирадянську агітацію і пропаганду" на 10 років таборів особливого режиму. У травні 1984-го Олекса помер у тюремній лікарні в Пермі (РСФСР). У 1990-му його було виправдано "за відсутністю складу злочину".

Серед інкримінованих Тихому злочинів фігурувала і написана в 1972 році стаття "Думки про рідний донецький край". Пропонуємо вам цей документ, текст якого "Історичній Правді" люб'язно надала Харківська правозахисна група.

------------------

Я уродженець і мешканець Донеччини. Маю 46 літ від народження. Вчився в радянських школах, закінчив філософський факультет Московського університету ім. Ломоносова. Працював у школі, сидів у тюрмах та таборах, працював на заводі. Зараз працюю слюсарем-монтажником 4-го розряду.

Мене вчили і я вчив, що не хлібом єдиним живе людина, що сенс життя в творенні добра людям, у піднесенні матеріального та культурного рівня народу, у пошуках істини, у боротьбі за справедливість, національну гордість та людську гідність, у громадській відповідальності за все, що твориться за мого життя.

Олекса Тихий. Життя і смерть українця з Донбасу

Хто я? Для чого я? Ці питання ніколи не покидали мене. Постійно думав над ними, постійно шукав і шукаю відповіді на них.

Сьогодні думаю:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/02/5/71393/

Капитан Блад
Балабол!
Сообщения: 819
Зарегистрирован: 06 фев 2012, 07:56
Контактная информация:

Re: Думки про рідний донецький край

Сообщение Капитан Блад » 06 фев 2012, 08:09

1) Я — українець. Не лише індивід, наділений певною подобою, умінням ходити на двох кінцівках, даром членороздільної мови, даром творити та споживати матеріальні блага. Я громадянин СРСР, і як "советский человек", і, передусім, як українець, я — громадянин світу не як безбатченко-космополіт, а як українець.

Я — клітина вічно живого українського народу. Окремі клітини будь-якого організму відмирають, але організм живе. Окремі люди рано чи пізно так чи інакше вмирають, а народ живе, бо народ безсмертний.

"Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть і в годину негоди".

В. Сосюра

Люблю свою Донеччину, її степи, байраки, лісосмуги, терикони. Люблю і її людей, невтомних трударів землі, заводів, фабрик, шахт.

Любив завжди, люблю сьогодні, як мені здається, в годину негоди, асиміляції, байдужості моїх земляків-українців до національної культури, навіть до рідної мови.

Любити Україну та свою Донеччину, як любили її Т. Шевченко, М. Драгоманов, І. Франко. В. Сосюра, В. Симоненко, Б. Антоненко-Давидович. Люблю, як любили Росію М. Ю. Лермонтов. І. С. Тургенєв, С. Єсенін, К. Паустовський, О. Солженіцин. Люблю, а що не маю хисту, таланту, щоб ще більше прославити її, — то не моя вина і, сподіваюся, то мені буде вибачено.

2) Я — для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури. Я — для того, щоб мої земляки-донбасівці давали не лише вугілля, сталь, прокат, машини, пшеницю, молоко та яйця.

"Донбас - до перемоги!" Плакати УРСР часів індустріалізації (ФОТО)


http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/02/5/71393/


Вернуться в «Новости на Украине и в мире»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость

cron
Пожалуйста, активируйте или включите JavaScript!
Сайт без него не работает.[ Что это? ]